VOLKH "Solemn March into the Ragnarok"
________________________________________________________________________________________________
ARYAN MUSIC
www.aryanmusic.net

Die beiden Musiker von VOLKH stammen aus Russland und dem Vernehmen nach handelt es sich um Mitglieder von VOLKOLAK, was ich von meiner Seite aber weder bestatigen noch verneinen kann. Acht Stucke lang wird in rund 45 Minuten vornehmlich in rasender Geschwindigkeit schwarzmetallisch musiziert, wobei die inhaltliche Ausrichtung - wie sich unschwer an den Titeln sowie den im einfach auffaltbaren farbig gedruckten Einleger erkennen last -heidnischer Natur ist. Mich erinnert die kompositorische Finesse der Russen immer wieder an die genialen Fruhwerke der Norweger KAMPFAR und TULUS, auch wenn keinerlei deutliche Parallelen zu erkennen sind, da VOLKH zum Einen im Regelfall extremer zu Werke gehen, und zum Anderen hin und wieder auch mal die Maultrommel oder ein versoffener Klargesang im hymnischen Duktus Verwendung finden. Aber die Russen verstehen es ebenso wie die Norweger einfach, trotz aller Raserei musikalisch sehr variable Stucke zu komponieren, welche immer wieder nach heftig geknuppelten Passagen genau jene Tempiwechsel enthalten, welche fur die maximale Spannung sorgen und dies entspricht wiederum der genannten norwegischen Schule, wobei mir unweigerlich auch KVIST oder STRID in den Sinn kommen. Aufgrund der Tatsache, da? ich hier mit derart "grosen" Namen um mich werfe und ich die Emporung gewisser Herrschaften bereits jetzt erahne, mus ich zumindest insofern einschranken, als das VOLKH tatsachlich in erster Linie knuppeln wie die Berserker und demzufolge die Abwechslung nicht zwingend derart hoch zu bewerten ware wie im Falle der Norweger. Die Vokalisation verdient daruberhinaus besondere Ehrerbietung, wird sie doch derart heiser und aggressiv gekreischt, das bei mir die Stubenfliegen von der Decke purzeln! Das kann man sich in etwa wie eine Symbiose des Gezeters der alten Helheim auf deren Demo sowie "Jormundgand" und dem Gekeife des "Frost" - Meisterwerkes von ENSLAVED vorstellen! Insofern kann man durchaus von einer Inspiration durch die hohe Schule des Nordens ausgehen, wobei auch VOLKH wohlweislich darauf geachtet haben, den Bass nicht zu sehr in den Hintergrund zu mischen. Es liesse sich hinsichtlich der Produktion sicherlich bemangeln, das die Gitarre streckenweise etwas matschig klingt, aber ich zahle nicht zu der Sorte Rezensenten, welche kleinste Reglereinstellungen beklagen, wenn ihnen ein gelungenes Werk gereicht wird! Vor allem, wenn dann wie im funften Stuck das Gehacke mit schon eisig schneidenden Laufen beginnt... Die mir vorliegende promo - CD erschien im Jahre 2006 bei 20/04 RECORDS und soweit es mir bekannt ist, wurde die Verkaufsversion auf 1000 Exemplare limitiert.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ASSAULT
www.assault-crew.net

ВОЛХ - це проект двох музикантів ВОЛКОЛАК, де небагато сумовите дійство основного проекту перетворюється в бойовий НС (?) метал. Швидкий, нестримний метал, в основі якого, природно, швидкісні біти під блек метал. Віддам належне, що музика хоч і проста, але досить непогана. Настрій, що описуваний в ліриці досить під стать музиці, раз у раз перехідної у звичайний тевтонський хеві метал. Шо правда через край, злість прямо бризкає вокалом. Лірика розчулює. Не знаю чому, але я терпіти не можу тексти, у яких хтось мене до чогось призиває. Мочити, давити, рубати, косити... От на який хер все це потрібно? Кожна людина, що у стані вирішити, що йому потрібно робити в житті, сам вирішить. Буду сподіватися, що це нестерпний щиросердечний крик гурту ВОЛХ, а вони самі давно вже роблять те, про що співають. Про що я? Так про те, що одиниці гуртів подібної спрямованості можуть наділити свої думки в неймовірно гарні й поетичні форми. До кінця альбому відчувається утома від одноманітних ритмів, а особливо від монотонного гурчання драми-машини... Арійський загін ворогів не щадив... Ну-ну.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ANTICHRIST
www.deadcenter.narod.ru

Останнім часом на нас обвалюється величезна кількість heathen метал гуртів, деякі з них можна слухати, деякі потрібно, ну а деякі, природно, краще не слухати. Але ні, гості, про які зараз мова йде, ставляться, швидше за все, до ешелону - можна слухати. Музика не огидно затаскана й однотипна, але навіть із атмосферою. Маємо blаск metal, замішаний на heathen культурі, це й тексти пісень і деякі рифінги.. Якщо говорити про blаск metal впливи, то тут у нас середньотемповий атмосферний blаск metal. Нічого нового, але й нічого відштовхуючого Пісенна текстура, природно, оповідає про боротьбу, славу героям і тд. Загалом, тематика повинна бути всім зрозуміла. Місцями основний ритм-комбінат змінюють розміряні рифи вкупі з якимсь народним інструиентом, цікаво ВОЛХ - фанатам heathen black metal повинен прийтися до смаку.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

FROSTER
www.froster.org

Спочатку цей диск був виданий торік російським OTHAL PRODS. І, думаю, цього було б цілком достатньо, щоб його купили всі хто хотів на території колишнього Союзу. Але, молодий рівненський лейбл VACULA PRODS розсудив інакше й перевидав цей реліз. Думаю, що стартувати лейблу краще було б з якого-небудь власного релізу якогось нашого гурту. Тому що, нічим особливим дует з берегів Амуру (місто Благовіщенськ), мене особисто, не порадував. Примітивна стандартна блекня. Безумовно по-звірячому ідейна, куди ж без цього. Але, крім ідеологічної правильності, хотілося б ще й музику якусь почути мінімальну, а не тупе довбання в одному темпі протягом всіх восьми пісень. Незалік.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

PARANOID
www.paranoid.com.ua

Перед нами альбом проекту ВОЛХ, в який на якийсь час перетворився гурт ВОЛКОЛАК. Причина таких дій проста– музику подібного роду не можна виразити в рамках творчості ВОЛКОЛАК'а, тому і було ухвалене рішення про подібну трансформку. ВОЛХ є безкомпромісним, жорстким язичницьким блек металом. Його не можна назвати мелодійним, але в ритмічності йому не відмовиш. Музика йде суцільним натиском – стіна гітарного звуку, і велика кількість масивних партій ударних. Цей альбом часто порівнюють з творчістю гурту HATE FOREST, але, як на мене, музика HATE FOREST більш хаотична. Там це більше схоже на "тупе валиво", а в нашому випадку це "валиво" складно назвати "тупим" - в кожній пісні чутно чіткий ритм, а іноді і елементи фолк метала проскакують, внаслідок чого всі пісні достатньо легко запам'ятовуються. Під кінець прослуховування альбому приходить думка, що весь альбом декілька одноманітний, але це, чомусь, абсолютно не турбує. Мабуть гурт знайшов своє звучання, що добре, і цілком упевнено себе відчуває. Загалом, в звучанні альбому все чудово, але вокал іноді напружує. Щось середнє між скримінгом і чистим вокалом. З одного боку це добре – можна без зусиль почути кожне слово, але, як результат, вокал звучить місцями пискляво, що трохи дратує. Прослуховує альбом кілька разів, можу сміливо затверджувати – слухати варто. Звичайно, далеко не всі оцінять подібну музику, але шанувальники язичницького блек металу (рівно як і heathen black, nsbm, folk black) повинні гідно оцінити цей альбом. Хороша суміш агресії, напористості, ритмічності, приправлена відповідними текстами. Гурт викликав у мене непідроблений інтерес, так що незабаром варто чекати інтерв'ю з цим гуртом на сторінках нашого порталу.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

TERRORAISER#31/2007
www.terroraiser.com

Pagan black metal проект, місце дислокації якого я назвати затруднююсь - буклет не блищить інформативністю. Наскільки я розумію, в даному проекті двоє участників - якийсь Волк і Рись, які і розподілили свої зусилля по створенню даного альбому. Не будучи шанувальником стародавніх вірувань, мені важко судити про ступінь ідеологічної підкованості записаного матеріалу, але думається, що до цієї частини своєї творчості автори підійшли з усією відповідальністю. А ось до музичної частини, в якій я компетентніший, у мене є претензії. Швидкісний жорсткий black metal - це добре. Але коли всі 8 пісень витримані в одному темпі - це занадто. Після прослуховування створюється враження, що прослуховував одну пісню. Більше б різноманітності, і матеріал став би більш зрозумілим. Я розумію, що головне тут - ідеологія, але з таким звуковим оформленням пропагандистський ефект виявиться сумнівним.
Thrashmentor 6/10
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

BREIDABLIK
www.breidablik-zine.narod.ru

Мені складно судити, що саме послужило причиною розпаду (або перейменування, або тимчасового припинення діяльності) досить відомої у вузьких колах благовіщенської pagan folk metal команди ВОЛКОЛАК. Та й, у принципі, це має досить опосередковане відношення до теми даного огляду. Веб журнал СПОЛОХИ повідомляє наступне: www.spolohi.ru14.info/2007/02/07/volkolak.html. Замітка, треба сказати, що відчутно запах жовтої преси і явно взята з якого-небудь містечкового сайту. Та й сумніваюся я, що музиканти ВОЛКОЛАК'а настільки безглузді, щоб припинити існування гурту через якийссь лівий і-мейл... Тому я схильний до іншої версії створення проекту ВОЛХ. Як видно, Григорій вирішив спробувати свої сили в настільки модному сьогодні стилі як НСБМ. Наскільки йому це вдалося й спробую я з'ясувати нижче. Як повідомляє сайт www.assault-crew.net: "Після 4-х місячної технічної затримки цей диск нарешті побачив світ. Проект 2-х музикантів ВОЛКОЛАКа розвиває ідеї їхнього альбому 99-го року "Темный Блеск Чешуи", які цього разу музично найбільш наближені до стандартів східно європейського black metal. Альбом подібний потужному й важкому тарану в кращих традиціях HATE FOREST з рідкими фолк вкрапленнями. Додайте абсолютно неполіткоректні тексти, у яких музиканти не соромляться у вираженнях і ви отримаєте ВОЛХ. Альбом випущений лімітованим тиражем в 1000 штук і вже третина тиражу розпродана за попередніми заявками так що поспішайте!". Коротко і зрозуміло. Але чи все так насправді, як описано в цьому короткому прес-релізі? У музичному плані цей реліз представляє себе дуже сирий, прямолінійний і хаотичний, що слабко запам'ятовується блек метал, зрідка розведений фолковими вставками (варган), аккустичними переборами й чистим вокалом. Підкуповує він слухача скоріше не вдалістю рифів, ходів і запам’ятовуванням мелодій, а первісною злістю й вогкістю. У цьому, як мені здається, криється секрет музики ВОЛХ. Також варто відзначити, що це явно не музика, що досить прослухати один раз, для того щоб зрозуміти. Рекомендую як мінімум 20 прослуховувань, щоб хоч трохи в'їхати в атмосферу альбому. Думаю, що це є доказом того, що альбом був придуманий не за два дні, а музиканти дійсно вклали свою душу у власний утвір. Із треків у першу чергу відзначу "Не Верь", "Слава Белым Волкам", "Торжественный Марш в Рагнарёк" і, мабуть, кращий трек "Славен Героев Путь в Вальхаллу". Він найбільше нагадує колишню творчість ВОЛКОЛАКів завдяки чистому вокалу. На різних форумах і в рецензіях я зустрічав відгуки, що ніби вокал відмінно розрізняється й тексти можна легко розібрати без буклету.Мабуть, у мене щось зі слухом. Дзижчання гітар настільки забиває й зливається з вокалом, що ніби все зрозуміло, а тексти всеодноо не розрізнити. Тому повною мірою про складову лірикия я судити не можу, адже текстів у буклеті немає. Є лише окремі фрази. Але в загальному зміст зрозумілий - скандинавська міфологія, честь, військова мужність, боротьба за народ і расу й ненависть до ворогів. Лірика дуже радикальна, можливо навіть занадто. Можливо це також послужило причиною для зміни назви, адже відомо що в гурту вже давно проблеми з міліцією. Лірика примітивна, але гостра й дуже зла. Властиво, я трохи здивований такою радикалізацією світогляду музикантів. Їх, до речі, усього лише два - Волк та Рись. Якість запису: він досить жахливий, але під стать такій стилістиці, тому чіплятися не стану. Єдиний істотний мінус - просто до болю одноманітне "драм-машинове" молотилово, інакше назвати це мова не повертається. Згадався ILDJARN, де під кожну пісню забитий той самий ритм. У наш час драм-машина стала вже не засобом, а єдиним способом існування більшості блек метал гуртів, і це, треба помітити, досить злиденно. Ну й, мабуть, саме слабке місце цьогорелізу - оформлення. Так, я розумію, що надрукувати чотирьохсторінковий буклет в 4 рази дешевше ніж 20-ти сторінковий (як, наприклад, у голландського видання альбому ВОЛКОЛАК "Слава Яриле"), але повинна всьому бути якась межа? І це в той час, коли багато західних, та й наші лейбли й гурти щосили намагаються видати свої релізи. У порівнянні з такими виданнями релізи накшталт цього виявляться просто неконкурентоспроможними. Людині буде легше зтягнути альбом нахаляву в лайноформаті, чим віддати тих самих 7 баксів за низькоякісну поліграфію. Я вже мовчу про низькоякісну роботу оформлювача. Що зачепило мене найбільше як філолога - це безграмотні переклади назв пісень, а особливо цитат з лірики англійською. (Це не перший реліз, що цим чреватий, просто прийшов час підняти цю проблему). А зараз трохи самопіару. Добродії горе-перекладачі й видавці, набираюся нахабності й звертаюся до вас: якщо не вмієте щось робити, так не беріться й не портіть чиюсь працю. Благо є люди, які безкоштовно допоможуть вам з перекладом (наприклад я). І пам’ятайте: Jedem Das Seine!
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

MANUSCRIPT
www.manuscript.hmarka.net

Персонаж з слов'янського язичництва знайшов свою роль в проекті Волка та Рисі з Благовіщенська. Сорок хвилин музики, що деякі рецензенти раніше могли описати як військовий black metal, зараз називається heathen black metal. Альбом "Торжественный Марш в Рагнарёк" побудований на гітарному шквалі з використанням драм-машинки, що стало вже зазвичай нормальним явищем у нашому суспільстві. Зазвичай, першою ставлять саму потужну пісню на альбомі. Музиканти з ВОЛХ поставили пісню з сумнівною назвою "Не Верь" лише апатії там немає і навіть навпаки місцями чуємо патріотичні слогани. А саме апатію в мене визвав вокал, що просто нагадав манеру співу Faunus'a з LUCIFUGUM альбом "Нахристихрящях". Колись LUCIFUGUM видавали хороші альбоми, а саме з "Нахристихрящях" LUCIFUGUM мене перестав цікавити, і, мабуть це частково вплинуло на мою оцінку для ВОЛХ "Торжественный Марш в Рагнарёк". Попри свою нс заангажованість, музика не така яскрава і переконлива і однією з причин є нашвидкоруч забита драм-машинка, Проте рифи зустрічаються не лише агресивними а й мелодійними, і одною з найяскравіших пісень, що запам'ятались - це "Слава Белым Волкам" та "Славен Героев Путь в Вальхаллу". Лише виконання партії чистого голосу, відверто кажучи не дуже та й скрімінговий повтор вже якось набридає. Зараз навіть в doom metal стали використовувати такі радості. Бас-гітара прописана з коливанням поміж гітар і звучання її без проблем відчувається,- так як і повинно бути. А інколи в єдиній пісні, а саме в головній - "Торжественный Марш в Рагнарёк" виставлена з басовим виходом як соло. Завершальна восьма пісня знову таки з використанням чистого голосу та скримінговим повтором, бек-вокал на якій виконав Vargulf. Взагалі альбом мав би бути кращим.
6,5/10
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

THE FINAL AGE
www.thefinalage.blogspot.com

When Russian pagan folk band VOLKOLAK issued their metal album "Dark Shine of Scales", many fans of the band were dismayed. Had they abandoned their folk sound for good, some wondered? Not to worry. In actuality, "Dark Shine of Scales" pre-dated their folk material by a few years. It had just taken a while for it to be released, for whatever reasons (I'd rather not know, personally). While "Dark Shine" may be VOLKOLAK's least-popular material, a few of us were intrigued by the sound. It was an interesting artifact, certainly, and not a terrible metal album, either, though somewhat mediocre. Those that enjoyed "Dark Shine" may be interested in "Solemn march into the Ragnarok" by VOLKH, a band (side project?) fronted by Grigori Kirjuhin of VOLKOLAK (and possibly featuring other VOLKOLAK members, though I'm not sure). More or less, it picks up where "Dark Shine" left off. This is hateful-sounding pagan metal through and through. The only folk sound to be found is a lonely jaw harp on a few tracks. Everything else is guitar, bass, drums (machine?), and Grigori's (here called VOLKH) angry, distorted vocals. At a few points in the album, he also employs his VOLKOLAK-sounding clean vocals, which is probably the only way anyone not familiar with "Dark Shine of Scales" may link the two bands, sound-wise. Musically, VOLKH plays a relentless form of black metal, with lots of tremolo picking and blastbeats. This is not a style of music that I listen to very often, so I must admit that sometimes the drums give me a headache. However, the riffs are very melodic and I enjoyed the distorted vocals. The songs don't do much to differentiate themselves from each other the first few listens. However, I particularly enjoyed the opener, "Don't Believe," and the seventh track, "Let Shine in the Spears of Valkyries Names of My Sons". There are also no instrumentals or pointless intros, which is refreshing. When you hear several dozen pagan metal albums begin with the sounds of battle or waves or nature sounds, followed by a 3 minute synth intro (believe me, I've been guilty of this in my own project, so I'm not trying to put anyone down), it's nice to hear a band get right to business and keep it moving until the album ends. However, it can also be exhausting. Fortunately, with 8 tracks at 45 minutes, "Solemn March into the Ragnarok" is a good length. This isn't an album that is likely to make much of an impact in the pagan metal scene, especially since it is limited to 1,000 copies. However, those looking for bands in the fast black metal style but with pagan lyrical themes may want to check it out. VOLKOLAK fans may not be interested unless, like me, they enjoyed "Dark Shine of Scales" to some extent. I've found it to be an enjoyable release. It's not for everybody, but it's a solid debut for VOLKH and for Ukraine's VACULA PRODUCTIONS. Hopefully we will see more from each.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

CASUS BELLI
www.casusbelli.narod.ru

Цей проект є квінтесенцією пропаганди релігійної, національної і взагалі ненависті, замішаної на напрацюваннях true bm. Музиканти з гурту ВОЛКОЛАК не стали особливо морочитися з музичною частиною ВОЛХ і пішли по шляху первинності ідеології. Музика стандартна і примітивна, аранжировки в протизаплідному стані, драм-машина запрограмована в тупу – "їде швидкий потяг, чух-чух-чух". Вокал у Волка цілком відповідає задумці про ідеологічний тиск на слухача і цілком розбірливий, так що з лишком компенсує відсутність в буклеті текстів пісень. Тональність голосу повинна по ідеї вселяти упевненість в своїй правоті, але чогось голосу не вистачає, прослизають надмірно пафосні нотки. Корисною виявилося використання варгана, що хоч трохи різноманітив музику, а також чистий вокал в останній композиції. Тільки ось навіщо дублювати його скримінгом? Злили разом два голоси, причому скрим якийсь огидний, перебиває приємні враження від треку. Але, втім, все одно пісня вийшла кращою на диску. Підбиваючи підсумки, наречу на непомірність спрямування в ідеологію з недозволенною зневагою власне музикою. Маніфести можуть бути цінні і самі по собі, так тільки тема побита, а врятувати її можна було б хорошою, вибачте на слові, гудьбою. Порятунок, треба визнати, не зовсім вдався.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

DARKSIDE
www.darkside.ru

Что ж, никто и не думал, что волколаки – это милые домашние зверушки, посему очередное преображение, случившееся с двумя представителями этого племени, не должно никого удивлять. Два музыканта благовещенской группы ВОЛКОЛАК вновь набросили на себя волчьи шкуры и из сказителей и рунопевцев превратились в суровых и грозных воинов, готовых бросаться на все, что не обладает запахом, идентифицируемым как "свои". Музыку, которую исполняет ВОЛХ только формально можно отнести к чему-то вроде pagan или даже black metal – она здесь абсолютно вторична и подчеркнуто примитивна, превратившись в некую «служанку политики». Такое впечатление, что камрады просто искали наиболее адекватное сопровождение для выкрикиваний антиеврейских, антикавказских, ну и антихристианских уж заодно, лозунгов. А чтобы ничто не отвлекало, сделали это сопровождение настолько примитивным, насколько это вообще было возможным. Блэк-металлическое монотонное тремоло гитар и драммашина, запрограммированная под метроном – и баста. Главное, чтобы вокал был разборчив, а с этим у Волка (Кирюхина) все в порядке – музыкальное сопровождение аккуратненько убрали на задний план, даром, что это в блэк металл вообще-то не принято, и, пожалуйста. Хоть вокалист вроде и скримует, но выглядит это так, словно он просто экзальтированно толкает речь с трибуны. Честно говоря, первые шесть композиций с точки зрения музыки и искусства представляют собой абсолютный мусор (а с политикой разбираться уж явно не мне), но, слава богам, последние две вещи хоть как-то напомнили мне о том, что передо мной все-таки музыканты, которые в своей, скажем так, человеческой ипостаси рождают альбомы, заставляющие слушать себя, затаив дыхание. В "...Сынов Моих Именах" музыка, наконец, становится музыкой, здесь появляется даже гитарное соло, пусть и очень робкое, мелодия заставляет обратить на себя внимание, а певец начинает петь, пусть и скримингом, и даже монотонная драммашина уже не насилует так уши. Ну а лидирующий в заключительном треке довольно оригинальный чистый вокал Варгульфа сам по себе выделяет эту песню из числа прочих, ведя мелодическую линию и придавая композиции ту толику героического пафоса, которого явно не хватало всему альбому. Истерики по поводу засилья инородцев было сколько угодно, но она воспринималась именно как истерика, с легким оттенком брезгливости, как при виде взрослого человека, бьющегося в корчах от бессильной злобы вместо того, чтобы подобно мужчине встретиться с жизненными обстоятельствами лицом к лицу. В конце альбома истерика вроде бы прекратилась, но не поздно ли? В-общем, приходится признать, что за время существования в человеческом облике амурские оборотни изрядно растеряли свои боевые достоинства и выдали материал такого качества, за который им должно быть стыдно перед богами. Политика – политикой, но при чем здесь тогда музыка. А две неплохие песни – этого слишком мало...
old man 4 май 2007
Альбом в лучших традициях норвежской школы блэк-метала. Чувствуется влияние в первую очередь таких групп как BURZUM, MAYHEM, IMMORTAL. Нельзя сказать, что музыка отличается разнообразием, но в этом как раз вся соль. Сырое, но настойчивое звучание гитар и мерный стук барабанов создают атмосферу некой отчужденности, некой борьбы, неотвратимости. Лирика довольна простая, может даже примитивная, но есть достаточно интересные обороты и сравнения. В текстах выражается довольно понятная мне ненависть к христианству, и альбом будет интересен в первую очередь людям со схожими взглядами. Хотя опять же возникают вопросы: почему славяне поют о скандинавских богах? Почему скандинавская мифология доминирует? Разве наша славянская культура беднее германской? Определенно, нет. В целом же получился довольно неплохой альбом.
Rumble Fish 9 сен 2008
Точно было подмечено - великое творение в данном музыкальном направлении мы вряд ли когда-нибудь услышим. Просто не у всех музыкантов, играющих в этом стиле, получается создать правильную атмосферу. Ну а здесь за неё взялись ВОЛКОЛАКи, и это значит, что атмосфера у них не может не быть плохой. Как и музыка с лирикой, к ним претензий нет, это всё-таки nsbm, не так ли? И не надо слов, что здесь есть политика, гадко как-то звучит, сколько слушал - ни разу не думал о ней, мысленные образы были совсем другие. Трудно сказать, кому может понравиться ВОЛХ... любителей "Тёмного Блеска Чешуи" он может разочаровать, ибо погрязнее звук, потяжелее, жёстче и проще. Но, как известно, порой и у человеческого настроения появляются такие свойства. И тогда подумаешь: "Эх, сейчас бы ВОЛХа послушать, ррр"... Перед нами - всё тот же старый и добрый ВОЛКОЛАК. Но он немного не в настроении. Так бывает, когда что-то происходит в мире совсем не так как надо. Хм, может вам начать изменять мир к лучшему? И тогда Волколак, успокоившись, потрётся холодным носом о вашу руку. Ну а пока вы можете слышать только его рычание, тяжёлое дыхание и скрёб когтей. В общем - хорошая музыка от души. Правда, не для многих. Но в любом случае, кто вас знает? Поэтому, если 1-е впечатление было плохим или сумбурным, не спешите, понимание придёт попозже.
Winged Cat 15 сен 2008
Я, конечно, не национал-социалист и не ортодоксальный блэкушник, но, несмотря на это, альбом рассматриваемый мне понравился. Предыдуший рецензист утверждает, что музыка примитивна и служит лишь фоном для языческо-расистских текстов... Позволю себе не согласиться — я слушаю ВОЛХа в первую очередь ради этой самой музыки. Я готов согласиться с тем, что она не шедевральна, но и не ужасающе бездарна — это точно. В конце концов, чего вы ждали от нс-паган-блэка? Если мне не изменяет память, некий Варг Викернес при создании своих композиций тоже не очень стремился к разнообразию, но, тем не менее, альбомы Бурзум до сих пор слушаемы и даже считаются некоторыми личностями первым и единственным настоящим блэком. Исполнено всё, к слову, приятственно: всё слышно, звук чуть сыроватый — то, что надо. Вокал действительно немного выдвинут вперед, зато 90% текста понятно сразу. ;) С направленностью лирики, я думаю, всё всем понятно: язычество и Русь против евреев и христианства. Тем не менее, тексты на удивление приятно слушать — встречаются интересные фразы. В особенности хотелось бы отметить наполненый метафорами текст песни "Слава Белым Волкам" и, конечно, "Славен Героев Путь в Вальхаллу". На выходе — отличный альбом, который в равной степени может понравиться и национал-социалисту, и далёкому от идеологии ценителю тяжелой музыки (равно как и не понравиться ни тому, ни другому).
Motorbreath 26 мар 2008
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

7 GATES
www.7gates.org

Поки буду писати що-небудь більше, я повинен дещо пояснити. Як назва цього гурту, так і назва альбому мають бути написані кирилицею, але сам гурт, напевно з поглядів маркетингових використовувала напис алфавітом латинським, що мене трохи розладнало. Тут кінчається відкриття наших східних сусідів і слов'янських братів на маркетингові штучки. Увесь матеріал співається російською мовою, а іноді грається на характерному інструменті, який називається варган. Загалом цей отруйний язичницький матеріал - це одна велика дорога у Вальхалу. Вальхалу, яка є місцем відпочинку і нагорода для покритих хвалою і славою перемог героїв. Проте, нордична міфологія здається тільки прикриттям для головного послання цього матеріалу. ВОЛХ пропагує ідеї Великої Русі, народної, твердої, переможної, супротивної посяганням ворожих, небілих націй. Не мені судити правильність цих поглядів, тому сконцентруємося на музиці. ВОЛХ - це двоє одягнених в кольчуги воїнів з дуже поетичними псевдонімами: Волк і Рись. Але серед них Волк має головний вплив на музику. Це він відповідає за 95% музики і 100% лірики на цьому альбомі. Це суворий, завзятий, отруйний black metal з язичницько-фольклорними елементами. Гітари, бас, перкусія і варган складають інструментаріум цих варварів, що не беруть полонених. Дуже швидко, брудно, хворобливо, сіркою несе за кілометр. (Тільки не до кінця відомо, або це попелище з пекла родом, або з тільки що спаленого найближчого села). Не щадять себе, не щадять слухачів слов'яни з-за Бугу, не дають ні хвилину часу на відпочинок. Можливо, виключаючи останню композицію альбому "Славен Героев Путь в Вальхаллу", яка є своєрідним маршем, що проводжає померлих героїв в країну Вальхали. Підсумовуючи: це матеріал для всіх закоханих в ідеї народного панування, які мають своїх безсмертних героїв, свої пантеони непереможних божеств. Язичницьке оточення додає магії і мороку густого лісу, а отруйна, безкомпромісна музика звільнить від агресії і трансформує в невикористану енергію. Рішуче (666 - bedi)
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

THRASH METAL REVIVAL
www.tmr.wapthrash.ru

Это первый полноформатник русской пэган-блэк банды с России. Издан на украинском лейбле VACULA PRODUCTIONS. Дебьютник вышел на уровне, можна в нём найти много нового и интересного для себя. Стиль у группы нс блэк-фолк,довольно удачное вышло совмещение стилей. На записи можно встретить искаженный вокал,как имелодические гитарные риффы, так и "блековые начёсы" вместе мощными барабанными бласт-битами. Альбом открывает вещь "Не Верь", начинаеться с 3-х минутного синтезатерного интро, которое наводит неякую атмосферу. Да и в общем все трэки посвоему тебя заставляют проникнуть в них. Амурские ребята продемонстрировали хорошую работу, если вы хотите услышать чего-то захватуещего так не упустите свой шанс преобрести это мощный релиз!
Metal Priest
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------